Андріївські вечорниці
3 давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу. Узимку, коли завершувалися роботи, частішали дівочі та парубочі гуляння.
- Сонце заходить, а Калита сходить!
Саме такими словами віталися хлопці на вечорницях в ніч на Андрія (це було 13 грудня). І в цьому могли переконатися татусі, матусі, бабусі та учні 7-Б класу.
У дружньому колі 12 грудня відбулося свято «Андріївські вечорниці». Своїх гостей радо приймала шкільна музейна кімната «Спадщина». Учні 7-Б класу вітали гостей українськими народними піснями, колоритними танцями, веселили народними гуморесками. Дівчата мали змогу поворожити на свою долю на вишневих галузках та власних черевичках. А хлопці стрибали, намагаючись вкусити сонцесяйної калити. Класний керівник – Скорук М. М. – в ролі господині - проводила майстер-клас: діти вчилися вітатися, поєднуючи традиції та сучасність.
Наше свято допомогло відкрити перед гостями розум, мудрість, щедрість нашого народу, а ігри, забави нагадали молодість батькам, бабусям, тітонькам.
Гей, на наших вечорницях Хто сумний – розвеселився! Співи, танці, небилиці – Гарні були вечорниці!